26. Постембріогенез людини і його характеристика. Чинники, які здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

 Тема заняття: Постембріогенез людини і його характеристика.

Чинники, які здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

1. Постембріогенез людини і його характеристика.

Постембріогенез людини – це розвиток від народження до смерті організму, який внаслідок біосоціальної природи людини має особливості. Однією з основних подій по-стембріогенезу є статеве дозрівання, за настанням якого у ньому виокремлюють три періоди: передрепродуктивний, репродуктивний та післярепродуктивний.

Передрепродуктивний період – це період життя організму від народження до настання статевої зрілості. Порівняно з тваринами статеве дозрівання людини відбувається доволі пізно, і сам період відрізняється відносно більшою тривалістю, оскільки окрім фізіологічного й фізичного розвитку відбуваються психічний розвиток й формування ВНД, мислення, розумової діяльності та ін. Людина розумна – це вид з найповільнішою зміною поколінь.

Репродуктивний період – це період статевої зрілості організму, що характеризується здатністю людини до розмноження. У жінок цей період триває від 9 – 16 років до 45 – 50 років, у чоловіків від 11–18 років. Жіночий організм після настання статевої зрілості здатний завагітніти кожного місяця, у той час як у більшості тварин ця здатність з’являється у певний період розмноження. Але більшість жінок не може народити більш ніж 6 – 11 дітей за все життя, оскільки організм зношується від пологів. І ця потенційна плідність не реалізовується в сучасному суспільстві.

Важливою умовою статевої зрілості є визначення кожною людиною своєї статевої соціалізації. Щоб стати дорослою людиною, необхідно крім фізіологічної зрілості сформувати соціальні установки. Окрім того, на репродукцію людини впливають і соціальні норми. Так, згідно із законом молодим людям в Україні можна одружуватися з 18 років.

Післярепродуктивний період – це період, що характеризується втратою організму здатності до розмноження. В організмі людини зменшуються вміст води, інтенсивність обміну речовин, послаблюються життєві функції, зменшуються маса тіла та його розміри.

На цьому етапі відбувається старіння організму. Старіння людини – процес закономірного виникнення вікових змін, які поступово призводять до скорочення пристосувальних можливостей організму. Наука, що вивчає закономірності старіння, називається геронтологією (від грець геронтос – старий, логос – наука). Виділяють хронологічне старіння, пов'язане з віком людини (у роках), та біологічне, викликане необоротними змінами клітин. Крім того, старін­ня може бути фізіологічним (природним) і патологічним (передчасним).

Середня фактична тривалість життя людей у розвинутих країнах становить 74 роки, а в країнах, що розвиваються, – 56 років. В Україні середня тривалість життя чоловіків становить 66,4 року, жінок – 76,3 року. У Японії жінки доживають до 86,8 року, а чоловіки у Швейцарії до 81,3 року – це найкращі показники у світі. Верхньою видовою межею для людини вважають 115 – 125 років.

Отже, для людини як біосоціального виду характерні: пізня статева зрілість, більша тривалість передзародкового періоду, низька потенційна й реальна плідність, найповільніша зміна поколінь, поява перехідного періоду між періодами статевої зрілості та літнього віку.

2. Чинники, що здатні справляти позитивний вплив на процеси росту та розвитку людини.

Ріст і розвиток людини є сукупністю кількісних та якісних змін організму, що забезпечують її життєдіяльність та адаптацію до умов середовища. Ці процеси становлять цілісну динамічну збалансовану єдність, яка здійснюється при взаємодії ендогенних (генотип, гормони, міжклітинні взаємодії, сигнальні речовини, мутації) й екзогенних (навколишнє середовище: поживні й додаткові речовини, енергія, інформація, біотичні й абіотичні взаємовідносини, шкідливі звички, хвороботворні впливи) чинників. Розрізняють певні чинники, що характеризують позитивні і негативні впливи на ріст й розвиток людини.

Чинники, що справляють позитивний вплив на організм, який росте і розвивається:

• безпечне і сприятливе середовище життя;

• відсутність надмірних і тривалих стресових факторів;

• відмова від тютюнопаління, вживання наркотиків та алкоголю;

• раціональне харчування;

• фізична активність відповідно до вікових та фізіологічних особливостей;

• достатня тривалість відпочинку та сну;

• дотримання особистої гігієни.

3. Чинники, що здатні справляти негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

Вплив алкоголю на організм підлітків:

• токсична дія й отруєння навіть у невеликих дозах;

• повільне виведення та розщеплення етанолу;

• порушення обміну речовин у нервовій тканині та передачі нервових імпульсів;

• порушення роботи судин головного мозку;

• токсичне пошкодження печінки;

• токсична дія на епітелій, що вистилає стравохід, шлунок, погіршення роботи шлунка;

• ураження серцево-судинної системи, легень і статевої системи;

• збільшення агресивності, погіршення пам’яті та здатності виконувати елементарні арифметичні дії;

• за хронічного отруєння — затримка розвитку, зниження інтелекту та розумової діяльності.

Вплив нікотину на організм підлітків:

• порушення формування легенів;

• кашель, задуха і порушення механізмів дихання;

• схильність до застуд, респіраторних інфекцій, захворювання на туберкульоз;

• нестача кисню у тканинах унаслідок зв’язування гемоглобіну чадним газом під час паління;

• порушення серцевого ритму;

• порушення гормонального статусу;

• розлади у роботі щитовидної залози;

• загальна слабкість, швидка втомлюваність, головний біль;

• погіршення пам’яті, здатності до обчислень; утруднення у навчанні;

• затримка росту та розвитку;

• немотивована агресія; проблеми в соціальній адаптації;

• захворювання на рак легенів у дорослому житті.

Вплив наркотичних речовин на організм підлітків:

• залежність виникає набагато швидше, ніж у дорослих наркоманів, а руйнівна сила — сильніша;

• порушення соціальної поведінки — агресивність, різкі зміни настрою, схильність до правопорушень (через необхідність отримувати наркотики);

• порушення психіки — погіршення пам’яті, логічного мислення, руйнування особистості;

• порушення роботи ЦНС — уповільнена і незрозуміла мова, порушення координації рухів;

• пригнічення роботи серцево-судинної системи, серцева недостатність, руйнування судин унаслідок ін’єкцій;

• пригнічення дихального центру, хронічний бронхіт, пневмонія;

• втрата апетиту, виснаження, порушення утворення травних ферментів, порушення функцій кишечнику, цироз печінки;

• розлади гормонального фону та статевої системи.

Негативний вплив на організм, що росте і розвивається, можуть також спричиняти фізико-хімічні факторів зовнішнього середовища, такі як численні забруднювачі, отрути, шкідливі опромінення тощо.

 Завдання на застосування знань.

Вікові періоди – це періоди життя людини, що різняться особливостями росту й розвитку. Назвіть межі вікових періодів людини та наведіть приклади вікових особливостей.

Період	Тривалість	Вікові особливості росту й розвитку
Новонародженість Грудний вік Дитинство Підлітковий період Юнацький період Зрілий вік Похилий вік Старечий вік

Періоди постембріонального розвитку людини.

Перші десять днів життя дитини -- це період новонародженості.

3 11-го дня життя й до одного року триває грудний період.

Перший - третій роки життя - це період раннього дитинства, а від чотирьох до семи - період першого дитинства.

Період другого дитинства триває від 8 до 11 (у дівчаток) та 12(у хлопчиків) років.

Підлітковий період дівчат триває від 12 до 15 років життя, хлопців - від 13 до 16.

Від 16 до 20 (дівчата) та від 17 до 21 (юнаки) років життя триває юнацький період.

Зрілий вік у жінок продо­вжується від 21 до 55 років життя, у чоловіків - від 22 до 60.

Похилий вік триває від 56 років (жінки) та 61 року (чоловіки) до 74-го року життя.

У 75 років починається старечий вік, який закінчується смертю. У людей похилого або старечого віку спостерігають процеси старіння.